13 грудня ми з грибоводами поїхали оглядати грибні ферми Польщі. А ще кооператив і постачальників обладнання. Поїздку організувала Грибна Інформаційна Агенція УМДІС. Їздили ми по Східному регіону Польщі (Сьедльце та Лосіце). Це регіон де знаходяться найбільш сучасні і великі грибні ферми. Нам розказали, що відсоток гриба, який виробляє в Польщі цей регіон перевищує 60% — але скільки точно ніхто не наважився припустити.Серед учасників були грибні ферми та грибоводи «Бланш», «ФХ Лещенко», Євген Аврамук, Інна Дашковецька, Анатолій Андреев, компостний двір «Агаріс Міко». В гостях ми були на шести грибних фермах Польщі – в тому числі на найбільших в Європі: Głuchowski та Sopińscy.
Допомагали УМДІС в цій поїздці постачальники обладнання Atmo-Control (клімат-контроль) Wojtek (комбайни) Elmex (автоматика), LAB-EL (автоматика). Приїжджали також представники постачальника міцелію Amycel.
Про грибівництво в Польщі
Advertisement
Починаючи від головного: щодо компосту то більші ферми мають тенденція мати по кілька постачальників – найбільші ферми мають трьох. Так легше перевірити хто допустив помилку – технолог ферми чи компостного заводу. На щастя, поляки мають з чого вибирати. Хоча якість компосту теж дуже різниться за словами технологів: «У нашого постачальника Х завжди стабільна якість і отримуємо стабільний врожай з їх компосту – але цей врожай середній. У постачальника Y якість буває різною – ми можемо отримати на ньому дуже хороший, або значно гірший врожай», — ділиться з УМДІС один із технологів.
Стосовно міцелію – про це нам говорили не на одній фермі – деякі компостні заводи пробують впливати на своїх клієнтів аби ті вибрали компост з конкретним міцелієм (наприклад, власного виробництва). Грибоводи пробують боротися з цим. «В Польщі важко когось до чогось змусити», — говорить один грибовод, натякаючи на значну конкуренцію серед дворів. Інший розповідає: «Ми маємо меншу ферму. Тому щоб отримати компост з міцелієм який хочемо і нам не сказали що не засіють під нас цілий тунель – об’єднуємося з сусідами і підлаштовуємо загрузки».
Під час поїздки грибоводів цікавило збирають у Польщі дві чи три хвилі? Ми поговорили про це і з фермами, і з постачальниками обладнання Atmo-Control, Wojtek, Elmex які бувають на багатьох фермах. Коротко кажучи – одні ферми збирають дві, інші три хвилі. Кожна переконана що її підхід найбільш комерційно виправданий. Можна прослідкувати зв’язок що якщо ферма зазвичай пропарює камери – з більшою імовірністю вона збиратиме третю хвилю, бо має менший ризик хвороб. Але це не гарантія що на всіх фермах формула спрацює.
Щодо оплати збирачам. На різних фермах Польщі вона коливається в рамках 1 злотого за 1 кг. Хтось платить коло 90 грошей і навіть 80+, хтось злотий, хтось більше злотого. Мають якісь бонуси, можуть платити по різному залежно від сорту. Спільне – що всі платять за кілограми а не години. Виняток – перший місяць чи пара тижнів для людей без досвіду, який деякі ферми оплачують за спеціальною ставкою — аби не злякати збирачів під час навчання низькими заробітками.
Щодо врожайності. Одразу УМДІС хоче зробити поправку що цифри які наводимо – не догма. В цьому регіоні Польщі куди УМДІС возив групу працюють добре оснащені ферми, і середня врожайність в інших регіонах може бути меншою. На фермах Сьедльце-Лосіце врожайність звичайно залежить від того збирають на фермі дві чи три хвилі. Якщо спробувати усереднити – то можна сказати що ті хто збирає дві хвилі має врожай зазвичай до 30 кг/м2 – при цьому менше 27 кг/м2 нам не називали.
Ті хто збирає три хвилі має від 30 до 40 кг/м2. Говоримо про білі печериці. На одній фермі з УМДІС діляться: «35 кг з м2 з трьох хвиль вважаємо добре. Реально маємо 30 кг з м2». Одна ферма подає такий взірець по хвилях: 18.5, 9.5, 4.5 кг з м2 (32.5 разом), інша 16-20, 8-12, 3-5 кг з м2 (27-37 разом). Для когось норма – 36-38 кг з м2 – а хтось вважає 35 кг з м2 найнижчою границею норми, тоді як стабільно має до 39, а часом отримує навіть 40 кг з м2. Все дуже індивідуально – залежить від ферми, організації, компосту, і інших факторів. Варто зазначити що формула «чим більша ферма – тим більша її врожайність» аж ніяк не працює.Що ми побачили?
Учасників поїздки вразила замкнутість циклу ферми Głuchowski. Технолог ферми Петро Данилюк розповідає що збирають для себе солому своїми машинами, виробляють компост, вирощують гриби, роблять ящики (виробництво ящиків безупинне, технологічно зупинити і запустити його занадто важко) – також самі займаються реалізацією. Чого не виробляють — покрівельну суміш.
Кожна ферма в Głuchowski Group має свого технолога і заступника технолога – цікаво що головні технологи мають свободу вирощувати кожен за своєю технологією – але заробітну плату отримують залежно від урожаю. Вимагають щоб якомога більше гриба було експортної якості, але якщо трапляється якась помилка – то навіть найгірший гриб вони продають – ніколи нічого не викидають.
Всього на фермі Głuchowski працює 600 осіб. До речі, збирачів тут мають з десятків країн – більшість з України і Центральної Азії – але також є збирачі з більш екзотичних країн, наприклад, Філіппін, Гватемали. «З ними буває простіше – бо українки хочуть часом їздити додому, а ще можуть легко змінити працю. А у таких незвичних країн контракти на три роки, вони можуть перебувати в Польщі тільки маючи роботу, та й дуже далеко літати додому», — говорить особа яка займається кадрами на фермі. Насправді, тут немає великої ротації. Є люди з України які працюють 15 років, є люди з Філіппін які працюють 4 роки не повертаючись додому.
Все працює як машина. Мають чудову школу для працівників, в тому числі збирачів. Для нових працівників тут мають розроблені презентації про компанію аби співробітники знали в якому класному місці працюють, там також ідеться про те як переміщатися фермою бо є величезна. Окремо мають презентації для збирачів – і цілу тренінгову для них систему.
На Sopińscy грибоводів захопило що в сонячний день всі 90 працюючих камер (63 185м2) отримують електроенергію від сонячних панелей. Площа всіх панелей Sopińscy дорівнює площі 5 олімпійських басейнів. Кажуть коли в 2023 році повстануть нові заплановані 18 камер (на їх місці зараз стоїть електричний стовп, який ми бачили – тому будівництво трохи затягнулося і почнеться тільки в цьому році) – ферма Sopińscy буде найбільшою в Європі. Гриби продають по всій Європі.
Як розповідає Директор Каміл Ягелло більшість збирачів на фермі Sopińscy – з України. Всього збирачів на момент нашого візиту працювало 291 особа, плюс коло 100 людей інших спеціальностей. Для них мають кілька готелів. В двох з них є родинні номери (вони ж номери для керівників, бригадирів) – в них живуть по двоє. Всього таких номерів – 57. УМДІС запитав власника ферми Пана Войтека що головне аби збудувати і керувати такою величезною фермою: «Люди і процеси», — усміхнувся власник.
У цей час на фермі тестували новий штам Amycel EXXalibur. Ми були між першою та другою хвилею. За словами збирачів – в одній камері їм було набагато легше збирати гриби, бо не було кластерів, тому працювати було швидше. Але експеримент був тоді у процесі.
Цікаву річ ми побачили на фермі Пана Маріуша. Тут в камері де збирають гриби лунає гучна музика. «Для чого це робите?» — запитала учасниця поїздки з ферми «ФХ Лещенко». – «Щоб збирачі не відволікалися від роботи розмовами, це допомагає краще тримати темп, і теж одна збирачка у якої поганий настрій, щось болить або вона незадоволена чимсь в праці не перенесла це в процесі роботи на всю групу», — розповіли нам. Кажуть що це дуже допомогло їм збільшити продуктивність роботи.
Ще одна цікавинка цієй ферми – над найвищими полицями в кожній камері тут зроблена ще одна «полиця» з прозорої плівки – звичайно без компосту. Це застосовують бо за словами власників тоді гриби там мають такий самий доступ повітря та кліматичні параметри для росту що на інший полицях. За рахунок цього гриб там виростає такий самий як на нижчих полицях. На цей винахід ферма Пана Маріуша має патент.
В Польщі популярною системою співпраці стали кооперативи. Великі кооперативи у Східній Польщі – GL Group і East Mushrooms. Ми познайомилися з обома. «Ми були частиною – GL Group, а в 2011 відійшли і сформували свій кооператив», — ділиться Пан Збігнев, говорячи про East Mushrooms. Зараз вони продають 2/3 обсягів GL Group. Фактично це кооператив однієї родини, плюс пару інших ферм і постачальники від яких гриб докупають. Докупають близько 30%. Цікаво що ферми вирощують стільки гриба скільки їм говорить кооператив. Хоча, є специфічні сорти – які роблять в конкретній кількості для клієнта який їх замовляє – а є такі сорти, які популярні і точно продадуться, тому не проблема виростити не 1000, а 1200 кілограмів такого гриба.
GL Group кооператив продає щотижня 450 тон грибів (вирощує їх на близько 60 тисяч м2). Клієнтів група має із Західної Європи, Польщі, Південної Європи. «Головне мати не хороших клієнтів – а багато клієнтів», — говорить Пан Дамян, який відповідає за продажі в GL Group. Не буває такого що частину гриба кооператив не може продати – за рахунок того що має велику базу клієнтів в різних країнах. Грибоводи звичайно кожного разу сперечаються щодо ціни гриба – тут це стабільна нормальна ситуація. Замовленнями до ферм керує кооператив – ферми не займаються продажами, тільки постачають гриб до спеціалістів кооперативу які його реалізують та перераховують кошти після реалізації.
Кооператив GL Group великий і дуже сучасний — з красивим офісом, модними вакуумними холодильниками, окремим будинком-морозильником де зберігають заморожені гриби. Його, до речі, збудували в цьому році бо вирішили що попит і ситуація в світі така нестабільна що хочеться збільшити строк придатності і відповідно реалізації гриба про всяк випадок. Кооператив має класну логістичну систему, свої машини, сам виробляє під себе та на замовлення ящики. Має контейнери і пакувальні машини. «У нас не буває так що машина повертається від клієнта порожньою. Ми завжди знаходимо що і для кого привезти на зворотному шляху – тим самим заробляємо додаткові гроші для кооператива», — ділиться з УМДІС Пан Дамян.JTNDaWZyYW1lJTIwd2lkdGglM0QlMjI1NjAlMjIlMjBoZWlnaHQlM0QlMjIzMTUlMjIlMjBzcmMlM0QlMjJodHRwcyUzQSUyRiUyRnd3dy55b3V0dWJlLmNvbSUyRmVtYmVkJTJGUmZWMWdwc1FUTm8lMjIlMjB0aXRsZSUzRCUyMllvdVR1YmUlMjB2aWRlbyUyMHBsYXllciUyMiUyMGZyYW1lYm9yZGVyJTNEJTIyMCUyMiUyMGFsbG93JTNEJTIyYWNjZWxlcm9tZXRlciUzQiUyMGF1dG9wbGF5JTNCJTIwY2xpcGJvYXJkLXdyaXRlJTNCJTIwZW5jcnlwdGVkLW1lZGlhJTNCJTIwZ3lyb3Njb3BlJTNCJTIwcGljdHVyZS1pbi1waWN0dXJlJTNCJTIwd2ViLXNoYXJlJTIyJTIwYWxsb3dmdWxsc2NyZWVuJTNFJTNDJTJGaWZyYW1lJTNFJTIwJTNDaWZyYW1lJTIwd2lkdGglM0QlMjI1NjAlMjIlMjBoZWlnaHQlM0QlMjIzMTUlMjIlMjBzcmMlM0QlMjJodHRwcyUzQSUyRiUyRnd3dy55b3V0dWJlLmNvbSUyRmVtYmVkJTJGWUhoSWFINjdfX28lMjIlMjB0aXRsZSUzRCUyMllvdVR1YmUlMjB2aWRlbyUyMHBsYXllciUyMiUyMGZyYW1lYm9yZGVyJTNEJTIyMCUyMiUyMGFsbG93JTNEJTIyYWNjZWxlcm9tZXRlciUzQiUyMGF1dG9wbGF5JTNCJTIwY2xpcGJvYXJkLXdyaXRlJTNCJTIwZW5jcnlwdGVkLW1lZGlhJTNCJTIwZ3lyb3Njb3BlJTNCJTIwcGljdHVyZS1pbi1waWN0dXJlJTNCJTIwd2ViLXNoYXJlJTIyJTIwYWxsb3dmdWxsc2NyZWVuJTNFJTNDJTJGaWZyYW1lJTNFJTIwJTNDaWZyYW1lJTIwd2lkdGglM0QlMjI1NjAlMjIlMjBoZWlnaHQlM0QlMjIzMTUlMjIlMjBzcmMlM0QlMjJodHRwcyUzQSUyRiUyRnd3dy55b3V0dWJlLmNvbSUyRmVtYmVkJTJGODFyN256T0tsWkUlMkYlMjIlMjB0aXRsZSUzRCUyMllvdVR1YmUlMjB2aWRlbyUyMHBsYXllciUyMiUyMGZyYW1lYm9yZGVyJTNEJTIyMCUyMiUyMGFsbG93JTNEJTIyYWNjZWxlcm9tZXRlciUzQiUyMGF1dG9wbGF5JTNCJTIwY2xpcGJvYXJkLXdyaXRlJTNCJTIwZW5jcnlwdGVkLW1lZGlhJTNCJTIwZ3lyb3Njb3BlJTNCJTIwcGljdHVyZS1pbi1waWN0dXJlJTNCJTIwd2ViLXNoYXJlJTIyJTIwYWxsb3dmdWxsc2NyZWVuJTNFJTNDJTJGaWZyYW1lJTNFJTIwJTNDaWZyYW1lJTIwd2lkdGglM0QlMjI1NjAlMjIlMjBoZWlnaHQlM0QlMjIzMTUlMjIlMjBzcmMlM0QlMjJodHRwcyUzQSUyRiUyRnd3dy55b3V0dWJlLmNvbSUyRmVtYmVkJTJGUzNsMGY2TThlSEElMkYlMjIlMjB0aXRsZSUzRCUyMllvdVR1YmUlMjB2aWRlbyUyMHBsYXllciUyMiUyMGZyYW1lYm9yZGVyJTNEJTIyMCUyMiUyMGFsbG93JTNEJTIyYWNjZWxlcm9tZXRlciUzQiUyMGF1dG9wbGF5JTNCJTIwY2xpcGJvYXJkLXdyaXRlJTNCJTIwZW5jcnlwdGVkLW1lZGlhJTNCJTIwZ3lyb3Njb3BlJTNCJTIwcGljdHVyZS1pbi1waWN0dXJlJTNCJTIwd2ViLXNoYXJlJTIyJTIwYWxsb3dmdWxsc2NyZWVuJTNFJTNDJTJGaWZyYW1lJTNFJTIwJTNDaWZyYW1lJTIwd2lkdGglM0QlMjI1NjAlMjIlMjBoZWlnaHQlM0QlMjIzMTUlMjIlMjBzcmMlM0QlMjJodHRwcyUzQSUyRiUyRnd3dy55b3V0dWJlLmNvbSUyRmVtYmVkJTJGMHVucEtBaTBTTUklMjIlMjB0aXRsZSUzRCUyMllvdVR1YmUlMjB2aWRlbyUyMHBsYXllciUyMiUyMGZyYW1lYm9yZGVyJTNEJTIyMCUyMiUyMGFsbG93JTNEJTIyYWNjZWxlcm9tZXRlciUzQiUyMGF1dG9wbGF5JTNCJTIwY2xpcGJvYXJkLXdyaXRlJTNCJTIwZW5jcnlwdGVkLW1lZGlhJTNCJTIwZ3lyb3Njb3BlJTNCJTIwcGljdHVyZS1pbi1waWN0dXJlJTNCJTIwd2ViLXNoYXJlJTIyJTIwYWxsb3dmdWxsc2NyZWVuJTNFJTNDJTJGaWZyYW1lJTNFНижче можна переглянути програму поїздки:
13 грудня Виїзд з готелю 8:40
9:30 – 11:30 Piotr Głuchowski, одна з найбільших грибних ферм Європи
12:20 – 15:00 Wojtek, презентація комбайнів та обід
15:10 – 16:00 Грибна ферма Пана Роберта, 6 камер
16:50 – готель
14 грудня Виїзд o 8:30
9:00-10:30 Sopińscy uprawa pieczarek, одна з найбільших грибних ферм у Європі
11:00 – 11:30 Відвідування постачальна кліматичного обладнання Atmo-Control
11:30 – 13:00 Грибна ферма Пана Павла, 26 камер
13:10 – 14:00 Обід Zajazd Chodowiak:
14:10 – 16:00 Грибна ферма Пана Маріуша, 18 камер
16:30 готель
19:00 Вечеря Atmo-Control і консультації з кліматичного обладнання в готелі HETMAN. Візит представників Amycel.
15 грудня Виїзд о 8:30
9:20 – 11:00 Грибна ферма Пана Збігнева, 26 камер
11:20 – 13:00 GL Group Spółdzielnia, один з найбільших кооперативів в Європі
15:00 – 17:00 Обід в LAB-EL, презентація комп’ютерів для вирощування грибів
16 грудня
Поїздка в центр Варшави – перша половина дня.
Агентство УМДІС вдячне партнерам цієї поїздки Atmo-Control, Wojtek, Elmex i LAB-EL зв допомогу.
Якщо хочете взяти участь у наступній поїздці з УМДІС або вас цікавлять консультації по ринку і навчання – напишіть нам зараз на пошту або в месенджер: inna.ustilovskaja@gmail.com, +380935690941.
